Політичне десятиліття вишгородської баламутниці: чи підставить Гриценка Побідаш?

0
635

Керівницею Київської обласної партії Анатолія Гриценка «Громадянська позиція» є відома в області та на Вишгородщині Ірина Побідаш. За свою політичну кар’єру вона неодноразово змінювала політичні партії, розвалюючи партійні осередки зсередини для особистого збагачення і просування у політикумі. Але найголовнішою  відзнакою цієї пані є безперервна співпраця з регіоналами, починаючи від причетності до виділення «Межигір’я» Януковичу, і закінчуючи нинішніми оборудками з одіозними політиками та олігархами.

Ірина Побідаш – типова представниця дрібного політика містечкового штибу. За свою політичну кар’єру вона змінила безліч партій та політичних структур у Вишгородщині. Як свідчить її політичне реноме, — вона заходить у певну структуру, поступово розчищує шлях до керівництва в осередку, нацьковуючи колег одне на одного, і перебирає там усю владу на себе. У такий спосіб були «поховані» вишгородські партструктури «Нашої України», «Батьківщини» Юлії Тимошенко, «Удару» Віталія Кличка, постмайданівської Вишгородської районної ради. А нині під загрозою опинилася і «Громадянська позиція», у масштабах Київської області. Але вся ця діяльність існує виключно заради її політичних та фінансових амбіцій.

Декларація Ірини Миколаївни майже незаплямована, хоча є певні моменти, які ведуть до незрозумілих фірм та схем. Варто зазначити, що у 2016 р. пані Побідаш посоромилася вказувати свою доньку після районних скандалів, тоді як наступного року вона її все ж задекларувала.

Її чоловік Андрій Борисович Побідаш є власником 14% від загального капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Водтехбуд». Але там він отримує не надто великі прибутки. Насправді цікавою є схема отримання паном Андрієм зарплати у польській компанії DANN-TRANS LKW, яка згідно заявок займається перевезеннями вантажів. Це при тому, що основним місцем роботи вказаний Національний університет біоресурсів і природокористування України, де він зазначений як викладач. Так, головний сайт DANN-TRANS LKW схожий на звичайну пустишку, для відводу очей, бо навіть не заповнений. А у відгуках про роботу компанії, попри коментування ботів, майже всі клієнти фірми скаржаться на неякісне обслуговування і хамське ставлення керівництва. Очевидно, що компанія, хоч і зареєстрована на особу з польським громадянством , існує лише для відмивання коштів.

Її син Дмитро Андрійович працює в СБУ. Щиро сподіваємося, що він не причетний до згаданих сімейних бізнесів, хоча він також фігурує у декларації родини. А от його сестра Марина більш засвічена у діяльності матері. Так, її неодноразово намагалися просунути до Вишгородської районної ради, а згодом і до райосередку «Громадянської позиції» — першим номером, звичайно ж.

Сама ж очільниця клану Побідаш пані Ірини має цікаву політичну позицію: за свою кар’єру вона послідовно декларувала українську патріотичну позицію і працювала у партіях з такою програмою, але завжди співпрацювала зі своїми опонентами, переважно із «партії регіонів». Навіть зараз.

Так, регіонали подарували їй в управління благодійний фонд «Джерело надії», який досі юридично числиться на ній. Після цього вона стала більш активно співпрацювати з політичними опонентами.

Але мало хто знає, що Ірина Побідаш причетна до визначної події в історії нашої країни – становлення режиму Януковича. Так, саме вона керувала земельною комісією Вишгородської райради, яка 25 вересня 2008 р. винесла на сесію рішення про затвердження техдокументації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ООО «Тантал» (Комплекс відпочинку «Пуща Водиця» урочища «Міжгір’я») на території Новопетрівської сільради у сумі 5 млн. 222 тис. 46 грн. 69 коп. (по 4 грн. 04 коп. за кв. м). І за це рішення вишгородські депутати проголосували одноголосно.

У подальшому Ірина Миколаївна змінювала політичні партії і нарощувала апетити у політичних амбіціях. У 2010 р. вона висувалася від «Удару», який так же розвалила зсередини внутрішніми чварами. Але нечувані перспективи перед нею відкрили події Майдану. Кілька разів вона приїздила на нього, а у Вишгороді спланувала захоплення влади за допомогою осіб, які оголосили себе «Самообороною» району. Свого чоловіка вона просунула до підписантів у створенні цього революційного нововіяння, і залучивши до неї осіб з сумнівною біографією, 28 лютого 2014 р. влаштувала заколот у Вишгороді для захоплення влади у свої руки. Маніпулюючи майданною риторикою за допомогою тиску «Самооборони Вишгородщини» їй вдалося залякати місцевих депутатів і змусити їх голосувати за потрібні їй рішення.

Згодом вона силою захопила посаду голови Райради зі своїм загоном. Однак, попри задекларовані гучні гасла, за півтора роки головування в районі вона виявилася недієвим керівником. Районна рада не функціонувала у нормальному режимі через відсутність кворуму, а земельний дерибан і свавілля забудовників та великих підприємців стали ще більш кричущими.

Легка перемога на хвилі революційних змін у країні розпалили у ній надмірні амбіції, і на парламентських виборах 2014 р. вона спробувала пройти до Верховної Ради. Але ця спроба виявилася безрезультатною. Як і наступного року на виборах до обласної ради. Після цього Ірина Побідаш увійшла до політичної сили Анатолія Гриценка.

Дещо зменшивши політичні амбіції, вона продовжила розширювати свій вплив на партійні осередки «Громадянської позиції» та місцевих олігархів та грошових мішків. Так, постійним джерелом її доходів є перманентні гучні кампанії проти корпорації «Гаврилівські курчата» Євгенія Сігала, які вона дивним чином «зливає» після отримання бажаного. Останнім прикладом є скандальні події літа цього року, коли філія компанії Сігала спричинила до локальної екологічної катастрофи у Гаврилівці. Тоді Ірина Миколаївна спочатку очолила рух селян та активістів, які намагалися захистити свої помешкання від жахливого смороду і забруднення довкілля, а згодом самоусунулася від цієї проблеми. (Про це можна почитати тут і тут).

Про те, що Ірині Побідаш передавали гроші від Євгенія Сігала як хабар (узгоджений на серветці) прямо заявив виконавчий директор компанії «Комплекс Агромарс» («Гаврилівські курчата») Олексій Марченко на виїзному засіданні комісії Київоблради з питання екологічно небезпечної діяльності цього підприємства.

(Повне відео засідання комісії можна переглянути тут з відповідним фрагментом із 1.53.40 по 1.54.51).

Однак, це було не єдиний прецедент, який можна було б розглядати як сказаний на емоціях, чи щоб очорнити політика місцевого масштабу. Ірина Побідаш неодноразово брала участь у заходах, які спонсорує Євгеній Сігал, зокрема – концерти Олександра Пономарьова у Гаврилівці, якими олігарх намагається перебити сморід від свого підприємства. Про це свідчать і світлини з її фейсбуку від 28 травня.

Gepostet von Iryna Pobidash am Sonntag, 27. Mai 2018

При цьому, Ірина Побідаш вдалося стати незмінним посередником між Сігалом та іншими місцевими політиками. Зокрема, вона постійно співпрацює з екс-регіоналом, одіозним міським головою Бучі Анатолієм Федоруком.

Так, не зважаючи на його антимайданну риторику під час Революції Гідності і довгий токсичний шлейф, вона бере активну участь у різних заходах разом з ним і виступає посередником у спонсоруванні Федорука.

І це при тому, що Федорук був затятим «регіоналом», і активно виступав проти людей, які вийшли на Майдан, навіть у розпал подій у столиці.

Про те, що це не випадкові підробітки, а цілеспрямована політика свідчить і недавній факт, коли вона намагалася «віджати» собі партійну організацію у Білій Церкві і розставити там своїх людей.

Відтак, закрадається питання чи знає Анатолій Гриценко про епічне минуле представника своєї команди і людини, які топить його політичну силу своєю діяльністю? Чесних більше?

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите свой комментарий!
Пожалуйста, введите ваше имя