Американські інвестори цікавляться розвитком бізнесу в Бучі

0
195

Депутат Бучанської міської  ради Олександр Таможній  поспілкувався про перспективи розвитку Бучанської громади з Генрі Штеренбергом, — президентом World Trade Centre Kyiv (Світовий центр торгівлі. Київ). З 1 січня 2020 року в Україні почало працювати відгалуження світової комерційної компанії World Trade Center, яка об’єднує в одну мережу представництва в 90 країнах і 238 містах. Організація запроваджує нові стандарти взаємодії між українським бізнесом та іноземними інвесторами.

Світовий центр торгівлі – це приватна торгово-промислова палата, яка сприяє обміну товарами, технологіями, інструментами ведення бізнесу для членів спільноти. Початок роботи WTC в Україні має стимулювати надходження інвестицій.

Генрі: Я провів дитинство у Бучі в піонерському таборі «Матрос». Що зараз являє із себе Буча і як у ній живеться?

Олександр: Буча зараз молоде місто. Ви колись дитиною були у таборі, і у вас склалося позитивне враження про наше місто. Я пишаюся тим, що слугую нашій громаді майже 15 років. Вже скільки часу обирають нашу команду депутатами Бучанської міської ради. У 2007 році ми отримали статус міста обласного значення.

Генрі: Що це означає? Для мене, як американця, і для інвесторів це мало зрозуміло.

Олександр: Ми входили до складу Ірпінського регіону. Здобуття статусу міста обласного значення дало нам можливість отримати свого роду незалежність і право самостійно турбуватися про життя громади. І за ці 15 років наша команда розвиває Бучанський регіон.

Генрі: Це чудово, і показує якість вашої роботи. А скільки людей зараз живе у Бучі?

Олександр: Оцінки різні, але найобмережніші – близько 45 тисяч. А разом об’єднана територіальна громада сягає 55-60 тисяч людей.

Генрі:  Це розмір невеликого міста. А як представник ради Бучі яке бачення майбутнього міста у вас?

Олександр: Справа у тому, що у контексті закону про реформи і децентралізацію проходить об’єднавчий процес, який вже завершується. І в Бучі вже створена Бучанська об’єднана територіальна громада, куди увійшли населені пункти, які виявили бажання іти пліч-о-пліч із нашим містом: Ворзель, — санаторна здравниця ще з часів СРСР, де є унікальні санаторії. 
На сьогоднішній день перед  нами стоїть одне з найголовніших завдань — розробка стратегії розвитку Бучанської об’єднаної громади. Її головною привабливістю є унікальна екологія, на ній відсутні шкідливі підприємства. А тому я бачу як один із пріоритетних напрямків розвитку нашої громади – медичний туризм. І ворзельське повітря свого часу прирівнювалося до повітря Кисловодська, мінеральна вода була відомою і лікувальною. Неймовірний ліс, прекрасна природа, і найголовніше – санаторії були всесоюзною здравницею з лікування  серцево-судинних захворювань. На їх базі можна розвивати масштабний оздоровчо-лікувальний туризм.

Генрі: Це надзвичайно цікавий напрямок, тим більше, що в України гігантський потенціал у цій сфері. Чи можна уявити, що Бучанська громада стане «меккою» медичного туризму в Україні? Що потрібно зробити для того, щоб перетворити цю місцевість на центр медичного туризму?

Олександр: В першу чергу потрібне бажання влади.

Генрі: На скільки я розумію, у Ворзелі існує достатньо велика мережа розвиненої інфраструктури медичних установ, які можуть зацікавити потенційних інвесторів, які б захотіли її розвивати і привносити новітні технології? Що потрібна зробити рада для того, щоб регіон почав розвиватися у цьому напрямку?

Олександр: Для цього необхідно розробити програму і фінансувати її, у тому числі із залученням інвесторів.

Генрі: Я, як професіонал, що залучаю інвестиції з 330 міст і 90 країн. І багато хто, я впевнений, будуть зацікавлені у медичному туризмі. Питання у тому, що у медичному туризмі потрібна нерухомість, потрібне обладнання для медичного обслуговування, необхідний контент – як ми це будемо робити. Тобто сам стратегічний розвиток буде багаторівневим. І тут, на мою думку, держава має дати детальний план інвесторам, де їм буде цікаво брати участь у розвитку тих чи інших проєктів.

Олександр: Звичайно ж – необхідний детальний бізнес-план і його потрібно  зробити, але слід враховувати і соціальні компоненти такого розвитку. Є реабілітаційні центри, центри для лікування дітей з інвалідністю тощо. Зараз батьки возять діточок з інвалідністю в Одесу та Вінницю. Але я бачу велетенську перспективу створення таких центрів у Ворзелі, і тоді лікування можна буде проводити тут. І буде можливість приймати на лікування та реабілітацію не лише українців, а й іноземних громадян. Це є значною складовою розвитку бюджету і, що найважливіше – це вирішує чимало соціальних проблем. І питанням медичного туризму ми вирішуємо дуже багато питань, і за допомогою цього розвиваємо наше суспільство, економіку та країну.

Генрі: А які ще проекти розвитку Бучанської громади ви пропонуєте?

Олександр: Ще у 2015 році ми запропонували програму «Щаслива родина». Основною її складовою є концепція, за якою родина, що живе у нашій громаді, прокидається, і йде на роботу тут, за місцем проживання. Адже більшість мешканців нашого міста працюють у Києві, щодня витрачаючи на поїздку до роботи і додому щонайменше чотири години на добу, — дві години зранку, дві години ввечері. А якщо порахувати їх сукупно, то за рік витраченого часу на роботу і додому збирається близько 50 днів. Це значна розтрата часових ресурсів жителів нашої громади, яку, я впевнений, необхідно витрачати ефективніше.

Ці 50 днів можна було б витратити на додаткові заробітки, власне господарство, приділити цей час родині, дітям. І для вирішення цієї проблеми необхідно дати жителям Бучанської громади можливості. Ми вбачаємо це у створенні в Бучі муніципальних підприємств. Це бізнес середньої ланки. Я вважаю, що вони мають належати територіальній громаді, Бучанська міська рада має бути у ній розпорядником,

Генрі: Але як інвестор я ніколи не вкладу у такі проекти гроші.

Олександр: Бучанська міська рада повинна посприяти у створенні необхідних умов для появи і розвитку підприємств на базі закону про державно-приватне партнерство. І ви, як інвестор, обов’язково вкладете у це гроші, бо це вам буде вигідно. Ми говоримо про такі підприємства, як друкарня, пекарня та автопідприємство з сучасними автобусами, для прикладу. І зацікавлення у місцевої громади у таких підприємствах буде завжди, адже та ж друкарня завжди матиме замовлення від міської ради, численних закладів, і це суттєво скоротить витрати на дорогу до Києва чи інших сусідніх міст, і збереже кошти всередині громади. Те ж стосується і, для прикладу, хлібопекарні. Адже якщо бучанські пекарі будуть випікати якісний і свіжий хліб тут, на місці, це суттєво скоротить витрати на транспортно-логістичні операції, зарплати водіїв і продавців великих мереж пекарень і т.д. У такий спосіб ми і знизимо ціну на хлібопродукти при підвищенні їх якості. Те ж стосується інших сфер, як, для прикладу, автопідприємство. Вигоди від цього – не лише економія часу на доставку та зменшення витрат на пальне, а й створення робочих місць тут, на місці. Це вигідне вкладення інвестицій у розвиток громади, адже ці послуги будуть затребуваними завжди, а прибутки від них будуть іти на розвиток громади.

Для цього влада, яка сама буде зацікавлена у розвитку таких підприємств, має повністю забезпечити необхідними умовами для роботи і створювати максимально комфортні умови для усіх, хто бажає розвивати нові підприємства в громаді.

Генрі: Американська система працює трошки інакше. Як і діє зовсім інша система оподаткування. У нас також зараз прийнятий закон про приватну та державну співпрацю, за якої держава допомагає розвиватися підприємцям. Та у нас заведено, що чим менша доля держава – тим краще для бізнесу, і тим комфортніше йому розвиватися.

Олександр: Питання не у тому, що у нас різні законодавчі та податкові системи, і проекти, подібні до муніципальних підприємств, а питання у тому, чи є бажання влади створювати необхідні умови для появи і функціонування таких підприємств.

Генрі: Якщо розвивати медичний туризм, то моє бачення – необхідно максимально відмежувати державу від управління такими бізнесами. Історія показує, що так усе працює найефективніше. Необхідно, щоб приватний бізнес постійно розвивав послуги, які він надає. А держава має ефективно керувати цими процесами, щоб вони були стабільними.

Олександр: Безумовно, у цьому діалозі ми не встигнемо охопити всі питання, але ми можемо продовжити не лише дискусію, а й розробимо цікаву для інвесторів програму розвитку нашої громади.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите свой комментарий!
Пожалуйста, введите ваше имя