Луб’янська церква — найдревніша будівля Бучанської ОТГ

0
99

Дерев’яна Миколаївська церква – єдина, відома на сьогодні, пам’ятка культової архітектури на території Бородянського району і Бучанської ОТГ, збудована всередині XVIII ст.

Відомо, що цей храм побудували у 1758 році. Архівні матеріали про будівництво церкви в селі у 1812 році засвідчують таке у рапорті благочинного 1 округу Київського повіту Олександра Красовського від 1895 року:»По осмотре мной старой церкви в с. Лубянке оказалось следующее. Церковь эта очень ветхая, построена в 1812 году. Краска на ней совершенно выгорела, крыша поржавлена и попорчена, стены в углах прогнили и в недалеком будущем вся церковь может разрушится. Ремонтировать ее было бы непозволительно, так как на это потребувалось бы не мало денег, а удовлетворить нуждам прихода она не может, так как по числу душ в приходе мала и тесна…».

Далі священик повідомляв, що в церковній касі зібрано 5 966 руб. 18 коп. і крім того вже придбали 50 000 шт. цегли на суму 537 руб. 50 коп. До цього віряни села пообіцяли зібрати ще 2 000 руб. У зв’язку з тим, що старий погост замалий і незручний і для будівництва нової церкви необхідно буде спочатку розібрати стару існуючу церкву. Священик з прихожанами звернулися до поміщика Петра Алєксєєва з проханням про пожертву під будівництво нової церкви земельної ділянки поруч з існуючим погостом. Поміщик погодився надати ділянку площею 1 200 кв. сажень. Вже було складено план ділянок для нового будівництва. Однак Алєксєєв не склав необхідної документації, а замість цього продав свій маєток іншому власнику, який відмовився надавати землю під нову церкву. Тому будівництво розпочали поруч зі старою будівлею.

Кошторис та план будівлі склав відомий архітектор Володимир Миколайович Ніколаєв. Деревину, необхідну для будівництва надали безкоштовно, згідно кошторису (4 000 руб.), з казеної лісової дачі. Всього на будівництво церкви було витрачено 14 000 руб. У квітні 1899 року нова будівля була побудована. Освятили церкву 14 листопада 1899 року.

Деревину старої церкви віддали на будівництво церковно-приходської школи в с. Луб’янка та третину матеріалу на школу в с. Гаврилівка.

У 1933 році церкву закрили, були зняті церковні дзвони та розібрано купол з банею. Миколаївській церкві пощастило більш, ніж іншим. ЇЇ не розібрали і не спалили, не перетворили на клуб чи зерносховище. Під час Другої Світової війни, у 1941 році 10 листопада зусиллями парафіян , (особливо старости церковної громади Наталії Омельківни Щур (Олексієнко) у день пам’яті великомучениці Параскеви, храм відкрили й оновили. В 1984 році стараннями протоієрея Адама була зведена прибудова на честь великомученика і цілителя Пантелеймона.

З 1990 року по 2013 рік настоятелем Свято-Миколаївського храму був отець Микола (Потоп Микола Ілліч). З листопада місяця 2013 року по даний час – настоятелем є отець Іларіон ( Шмаюн Іларіон Іванович). Упродовж 2014- 2015 років у церкві за допомогою громади села та підприємців було зроблено ремонт приміщення, пофарбовано фасад та поставлено купол, хрест для церкви подарувала Бучанська громада.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите свой комментарий!
Пожалуйста, введите ваше имя